Як визначити, чи Ви є резидентом України, чи іншої держави, та в якій державі потрібно подавати декларації і які податки сплачувати?
У внутрішньому податковому законодавстві кожної країни прописані певні ознаки – індивідуальні критерії, згідно яких визначається податкове резидентство фізичних та юридичних осіб. Щодо фізичних осіб – то ознаки в деяких країнах подібні, а в деяких – зовсім різні.
Наразі, більшість українських громадян, які опинились за кордоном, мають ознаки подвійного податкового статусу – України та тієї країни, де вони перебувають – тож, по факту, мають «подвійний податковий статус».
В цьому разі спираємося на Конвенції (або Угоди) про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритетне значення над локальними податковими законодавчими документами більшості країн, та які остаточно визначають податковий статус, тобто визначають країну фінального резидентства, де фізична особа повинна звітувати та сплачувати податки як податковий резидент.
І Податковий Кодекс України, і абсолютна більшість Конвенцій (або Угод) про уникнення подвійного оподаткування встановлює ієрархію критеріїв (так звані правила «tie-breaker rules»), щоб визначити статус особи.
І ось тут ламається одна з податкових оман, яка є найбільш розповсюдженою, та, я б казала, дуже гучним міфом, а саме: «Визнання податковим резидентом особи, яка перебуває в країні більше ніж 183 дні.»
Цей критерій в Конвенціях є другорядним, а ніяк не вирішальним.
В абсолютній більшості випадків фізична особа буде вважатися податковим резидентом тієї держави, де в неї зосереджений центр життєвих інтересів (тобто де в неї найбільш тісні особисті й економічні зв’язки).
Щодо України – дійсно, за замовченням, майже усіх своїх громадян Україна вважає своїми податковими резидентами, якщо сам громадянин не доведе протилежне. І, в залежності від кожного випадку, треба уважно дивитися – чи потрібно це доводити, чи це дійсно необхідно, чи навпаки – не потрібно робити зайвих рухів та привертати до себе увагу.