В першу чергу це стосується осіб, які зараз проживають не в Україні, але мають зареєстрований в Україні ФОП. Такі фізичні особи безперечно є податковими резидентами України та, за законом, мають декларувати в Україні всі свої доходи, де б вони їх не отримували і:
– сплачувати усі податки
– або доплачувати до українського податку, якщо податок в іншій країні був меншим, ніж той, що нараховується в Україні
– та сплачувати військовий збір в розмірі 5% зі всієї суми отриманого закордонного доходу.
Усім іншим (тобто НЕ ФОПам) рекомендую ретельно розібратися зі своїм податковим статусом.
Для цього необхідно зробити визначення щодо відповідності критеріям статусу податкового резидента тієї країни, де фізична особа знаходиться, у порівнянні з критеріями статусу податкового резидента України.
В разі виявлення у себе «подвійного податкового статусу» – коли одна й та ж фізична особа відповідає критеріям як однієї так і іншої країни – ознайомитися з Конвенцією, що підписана між цими двома країнами, щоб визначити статус свого фінального резидентства. Іноді це досить нелегко зробити без залучення спеціаліста.
Якщо ви провели таку роботу та визначилися із своїм податковим статусом, наприклад, на користь країни перебування – то моєю рекомендацією буде створення «доказового файлика». І краще, щоб він був і ніколи не став у нагоді, ніж якщо знадобиться, а відповідей та належних доказів під рукою не буде.
Цей «файлик» повинен містити документи на випадок запитів українських податкових служб щодо недекларування, які будуть доказами того, на підставі чого Ви вважаєте себе не зобов’язаним звітувати і, відповідно, сплачувати податки в Україні.
- Насамперед, повинен бути в наявності Сертифікат (або інший офіційний документ), який підтверджує податковий статус фізичної особи в іншій країні;
- Якщо фіз особа була ФОПом – підтвердження припинення підприємницької діяльності (в ідеалі – повного закриття із ліквідаційною перевіркою);
- Доказ наявності постійного житла за кордоном (це може бути оренда/власність/ або прописка чи реєстрація);
- Може бути страховий контракт (медичний або життєвий), укладений в іншій країні (*в більшості країн світу є обов’язковою умовою проживання);
- Інші будь-які докази зв’язку з іншою країною (проживання разом з подружжям, дітьми; навчання дітей в закордонних закладах; реєстрація підприємницької діяльності; відкриття компаній; працевлаштування за кордоном; наявність нерухомості або інших будь-яких активів; відкриття рахунків в іноземних банківських установах; участь в іноземних благодійних та інших фондах, тощо);
- Абонемент у спортивному клубі/бібліотеці/інш. соціальних групах в іншій країні (*також може бути підтвердженням постійного проживання);
УВАГА (!) Для українців, які через війну виїхали за кордон, отримали статус “Temporary Protection” та сплачують податки з іноземних доходів за місцем перебування, наявність прописки чи майна в Україні є фактором ризику.
Щоб уникнути ризику подвійного оподаткування, я раджу щороку комплектувати спеціальний «доказовий файл», який підтверджуватиме ваш центр життєвих інтересів поза межами України, тим самим доводячи податкове резидентство іншої країни та знімаючи можливі питання від українських податкових служб. Надавати доказові документи до податкових органів України я рекомендую тільки у разі відповідних запитів